Ми танцюємо у напівтемряві власних кімнат, намагаючись відгородитися від незручних питань, непорозумінь і недомовленостей, сховатися від жорстокості світу за порогом власної оселі. І кожен може для себе вирішити одного разу: хай танцюється; ніхто не дивиться. Представлені історії усі як одна про вихід за межі напівтемної кімнати.
Слова можуть розбити нас на мільйони фрагментів і водночас скласти назад, немов пазл. У цьому їхня магія і літери всередині героїні трансформуються у своєрідні щоденникові записи.

современная русская литература

Сучасна проза