Лилия Михайловна Маштакова
Сучасні засоби ІКТ
Медіа освіченість – представлена як розвинута здатність до сприймання, аналізу, оцінки і створення медіа текстів, до розуміння соціокультурного і політичного контексту функціонування медіа, а також здатність бути носієм і передавачем медіа культурних смаків і стандартів, вступати в медіа діалог між виробниками і споживачами інформації створювати
нові елементи медіа культури сучасного суспільства, які передбачають :
– Знання способів, за допомогою яких, медіа конструюють реальність;
– Знання соціального, культурного, політичного та економічного значення
– Розуміння того, що кожна людина долучається до аналітичного процесу дослідження медіа текстів. Медіа освіченість передбачає високий рівень розвитку медіа культури особистостості і є – одним з найважливіших завдань медіа освіти.
Медіа грамотність (від англ. Мedialiteracy)– перекладається як медіа писемність, медіа освіченість. По-перше, медіа грамотність визначена як сукупність мотивів, знань, навичок, умінь та можливостей, що сприяють сприйманню, використанню, критичному аналізу медійної інформації; а також має здатність використовувати засоби масової комунікації для задоволення інформаційних потреб, оцінювання, створювання і передачи повідомленнь різних форм, жанрів, аналізу складних процесів соціокультурного і політичного контексту, функціонування медіа в суспільстві. Базується на моделі, яка заохочує людей критично ставитися до того, що вони дивляться, слухають, читають. По-друге, визначено, що медіаграмотність є об’єднаним комплексом навичок та вмінь користування технікою мас-медіа та спілкування за її допомогою.
Критерії медіаграмотності – визначальні ознаки особистості, які
забезпечують її ефективне функціонування в медіа середовищі: єМедіа активність – спрямованість особистості, та свідоме споживання медіа продукції; регулярна робота по використанню масової комунікації та її засобів для задоволення інформаційних потреб. Аналітичність – здатність оцінювати медіа,використовуючи джерела інформації різної спрямованості, та зіставляючи нову інформацію з раніше отриманою; здатність до образного сприйняття та образного аналізу; Селективність – високорозвинена здатність розрізняти першорядну і другорядну інформацію, свідомий відбір інформації, необхідної для виконання соціальних ролей.
Рівні медіа грамотності – показники практичної реалізації кожного з конкретних критеріїв. Виділяють високий, середній, низький та нульовий (повна відсутність певної ознаки медіа грамотності) рівні. Інтегральним показником є базовий рівень – комплекс мінімально необхідних знань, навичок та вмінь, які забезпечують людині можливість функціонування в медійному середовищі.
Медіа обізнаність – сформульовано як систему знань про засоби масової комунікації, особливості їх функціонування, про користь і шкоду, блага і загрози, які вони несуть людині; а також, як властивість, вільно орієнтуватися в насиченому інформаційному середовищі, швидко віднаходити потрібні джерела інформації, та сповна їх використовувати.
У житті сучасної людини суттєво зросла роль як електронних засобів навчання так і соціальних мереж, які стали невід’ємним складником середовища життєдіяльності людини. Необхідність індивідуалізації навчання зумовлює реалізацію принципів безперервної освіти, розвиток особистісно-орієнтованого підходу у навчанні та вихованні.
Концепція «медіа освіти». В оновленій редакції «Концепції впровадження медіа освіти в Україні» у 2016 році зазначено, що майбутнє суспільство, все більше, спиратиметься на інформаційно-комунікаційні технології: web-технології, хмарні обчислення, смартфони, інтернет «розумних речей», штучні інтелекти та ін. На взаємодію з різноманітними медіа (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка в бюджеті вільного часу, чим зумовлюється вплив медіа на всі верстви населення. Медіа впливає на освіту молодого покоління ,перетворюючись на провідний чинник його стихійного навчання і стає засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти.