Сергій Миколайович Кабачний
Пригода в Страшляндії
Пригода в Страшляндії
Глава 1: Знайомство з королівством
В одному з далеких країв, за високими горами та глибокими морями, розкинулася дивовижна маленька країна під назвою Страшляндія.
Незважаючи на свою страшну назву, ця країна була зовсім не
страшною, а сповнена добрих мешканців, чарівних лісів та веселих
жителів міста Страхінбург.
У Страшлянді жили не зовсім звичайні істоти – Страшаки. На
перший погляд, вони могли здатися трохи лякаючими: у когось з них
були не миті довгі вуха, в когось – криві носи, що вічно шморгають, а хтось і зовсім носив в'язаний светр з лякаючими візерунками на
виворот. Але все це було лише для вигляду! Страшаки були
найдобрішими і найвеселішими створіннями в усьому світі.
Страшляндія славилася своїми унікальними місцями. Там був Ліс
Страхнючих Казок, де на кожному дереві росли книги із кумедними
та неймовірними історіями. Була і Гора з дикою ущелиною
Страхоушен, де гучний сміх розносився по всьому королівству —
адже це була гора та ущелинна ЛУНА, і вона завжди повертала
почутий сміх у тисячу разів голосніше!
Королевою цієї країни була весела, бешкетна і трохи розсіяна
Страхіслава. Вона носила невеличку корону, яка постійно сповзала на
бік, і завжди забувала, що хотіла казати, якщо її ніхто не залякував. Її
шанували всі піддані, а особливо друг дитинства та учасник
королівських розваг Жахтин, королівський ПАЖ. Вони разом
полюбляли влаштовувати маленькі розіграші-лякалки, щоб відволікти
Страхославу від королівських справ, і щоразу це закінчувалося
переляком і гучним сміхом.
Найулюбленішими домашніми персонажами у дітей Страшлянді були
маленькі Страшанчики – вони боялися всього на світі, особливо
великої кількості домашніх срав у темряві! Але в той же час саме
вони знаходили в найнесподіваніших місцях кошики з солодощами, які допомагали долати їхні страхи.
Ще в Страшлянді жив божевільний чарівник Страхопундель, який
вмів перетворювати страшні речі на кумедні. Наприклад, якщо хтось
боявся темряви, Страхопундель махав своєю пухнастою лапою та
темряву перетворював на м'яку хмаринку, на якій можна було
затишно засинати. Або якщо хтось лякався грому, Страхопундель
надавав гуркоту грому мелодію, і грім перетворювався на веселу
