Ричард Грант
Англійська мова. Теорія і практика. Дієприкметник
Неособисті форми дієслова – Non-Finite Verb Forms
Форми дієслова, які вживаються в ролі присудка речення, називаються особистими (предикативними) формами дієслова (Finite Forms of the Verb).
Форми дієслова, які не вживаються в ролі присудка речення, але можуть входити до його складу, називаються неособистими (непредикативні) формами дієслова (Non – Finite Forms of the Verb).
До неособистих форм дієслова відносяться інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) i причастя (the Participle).
Неособисті форми дієслова не мають граматичних ознак особи, числа і способу, не виражають часу дії (теперішнього, минулого або майбутнього), а лише вказують на співвіднесеність у часі, тобто чи є виражена ними дія одночасною з дією присудка, або передує йому.
Дієприкметник – The Participle
Дієприкметник – це неособиста форма дієслова, що поєднує властивості дієслова, прикметника і прислівника.
Дієприкметник підрозділяється на:
Дієприкметник теперішнього часу – Participle I i дієприкметник минулого часу – Participle II.
У свою чергу дієприкметник теперішнього часу підрозділяється на:
Простий дієприкметник (Simple) i перфектний дієприкметник (Perfect).
Кожен з них поділяється на дієприкметник дійсного стану i дієприкметник страждального стану.
Дієприкметник в українській мові – частина мови або форма дієслова, яка позначає ознаку предмета за дією і відповідає на питання: який? що робить? що робив? що робиться?
Це щось середнє між дієсловом і прикметником: як і прикметник, дієприкметник позначає ознаку предмета, а в реченні виконує роль визначення:
танцююча дівчина (дівчина яка?)
Дієприкметник може бути дійсним, коли дію виконує сам предмет:
людина досліджуюча світ (людина досліджує світ)
або страждальним (пасивним), коли дія виконується над предметом:
досліджуваний людиною світ (світ досліджується людиною)
Дієприслівник в українській мові – частина мови, яка позначає додаткову дію і відповідає на питання: як? що робити? що зробивши?
Це щось середнє між дієсловом і прислівником. Як і прислівник, дієприслівник позначає ознаку дії (як, коли, з якої причини відбувається дія), а в реченні виконує роль обставини:
підійшов пританцьовуючи (підійшов як, що роблячи?)
Дієприкметник в англійській мові – поєднує в собі властивості дієприкметника і дієприслівника в українській мові.
Простий дієприкметник теперішнього часу, дійсний стан – The Present Participle Simple Active Voice
Дієприкметник теперішнього часу дійсного стану позначає дію, одночасну з дією дієслова в особистій формі.
Seeing that I was late, I hurried. – Бачачи, що я спізнююся, я поквапився.
Дієприкметник теперішнього часу дійсного стану вживаються в реченні в наступних функціях:
1. Дієприкметник в ролі визначення відповідає на питання який? і ставиться прямо перед визначеним словом (перед словом, яке воно характеризує).
The land of the rising sun is Japan. – Країна висхідного сонця – це Японія.
Дієприкметник rising характеризує іменник sun, тому знаходиться прямо перед ним.
Увага!
Якщо дієприкметник утворює дієприкметниковий оборот (тобто, якщо дієприкметник має при собі залежні слова) – вiн ставиться після визначного слова.
I see the sun rising above the horizon. – Я бачу сонце, що сходить над горизонтом.
Дієприкметник rising має при собі залежні слова above the horizon, тому знаходиться після визначного слова sun і утворює дієприкметниковий оборот-визначення.
Де б не було визначне слово, дієприкметниковий оборот-визначення буде слідувати строго за ним.
Якщо не дотримуватися цього правила, сенс всього речення може змінитися:
This is the sister of my friend living next door to me. – Це сестра мого друга, що живе в сусідній квартирі.
This is my friend’s sister living next door to me. – Це мого друга сестра, яка живе в сусідній квартирі.
Дієприкметникові обороти-визначення зазвичай не виділяються комою.
Увага!
Дії дієприкметникового обороту і основного дієслова повинні збігатися в часі.
Can you see the boy dancing with your sister? – Ти бачиш хлопця, танцюючого з твоєю сестрою? (I танцює i бачить – зараз, в один час).
Час не обов'язково має бути теперішнім. Якщо основне дієслово – в минулому часі, то і дієприкметник – в минулому.
The boys throwing stones into the pond laughed loudly. – Хлопчики, що кидали каміння в ставок, голосно сміялися. (I сміялися i кидали – в минулому).
При перекладі на англійську мову українського речення, в якому дієприкметник і основне дієслово знаходяться в різних тимчасових пластах, використовуються пiдряднi речення з сполучниковими словами who (який), whose (чий), which/that (який), where (де), why (чому).
I want to talk to the person who broke that cup. – Я хочу поговорити з тим, хто розбив цю чашку. (Розбив в минулому, а поговорити хочуть зараз – тому використовувати дієприкметниковий оборот не можна).
2. Дієприкметник в ролі обставини відповідає на питання як?, відноситься до дієслова (характеризує саме дієслово: яким чином виконується дія?) і може перебувати або на початку, або в кінці речення.
Mark came in carrying his suitcase. – Марк зайшов, несучи свою валізу. Дієприкметниковий оборот стоїть в кінці речення.
Weeping she walked back to the house. – Плачучи, вона повернулася до дому. Дієприкметник стоїть на початку речення.
Walking in the park I met my friends. – Гуляючи в парку, я зустрів своїх друзів. Дієприкметниковий оборот стоїть на початку речення.
Увага!
Зверніть увагу на роль коми в реченні при вказівці функції дієприкметника.
I met my friends walking in the park.
Оскільки дієприкметниковий оборот стоїть відразу після іменника friends, то він може бути його визначником і речення буде перекладається як:
Я зустрів своїх друзів, що гуляють у парку.
Оскільки дієприкметниковий оборот стоїть в кінці речення, він може бути обставиною і речення буде перекладається як:
Я зустрів своїх друзів, гуляючи в парку.
В цьому випадку розмежувати допомагає кома перед оборотом. Якщо це обставина – необхідно поставити кому, якщо визначення – кому не ставлять.
I met my friends, walking in the park. – Я зустрів моїх друзів, гуляючи в парку.
I met my friends walking in the park. – Я зустрів своїх друзів, що гуляють у парку.
Дієприкметник або дієприкметниковий оборот можуть бути трьома видами обставини: обставиною часу коли?, причини чому?, способу дії як?.
1. Часу:
Travelling in India, I saw a lot of interesting things. – Подорожуючи по Індії, я побачив багато всього цікавого. (побачив коли?, коли подорожував по Індії)
Часто вводиться сполучниками when i while:
When taking the decision he made a mistake. – Приймаючи це рішення, він припустився помилки.
2. Причини:
Hoping to catch the plane, we took a taxi. – Сподіваючись встигнути на цей літак, ми зловили таксі. ((Зловили таксі навіщо? В надії, що встигнемо на літак).
Часто обставиною причини бувають дієприкметники, утворені від дієслів мислення, емоцій: knowing, remembering, hoping та інші, а також being (будучи) i having (маючи):
Being there, she could see all. – Перебуваючи там, вона могла бачити все.
3. Способу дії:
She stood at the window, thinking of her life. – Вона стояла біля вікна, розмірковуючи про своє життя.
Простий дієприкметник теперішнього часу, пасивний стан – The Present Participle Simple Passive Voice
Дієприкметник теперішнього часу страждального стану позначає дію, одночасну з дією дієслова в особистій формі:
Being left alone, I went on working. – Залишившись один, я продовжував працювати.
Present Participle Simple Passive Voice утворюється за допомогою дієслова to be в формi being і минулого дієприкметника (3-я форма дієслова) = being asked.
Простий дієприкметник теперішнього часу в пасивному станi може бути або визначенням запитуємий або обставиною будучи запитаний.
– Страждальний дієприкметник в ролі визначення вказує, що дія виконується над визначеним словом. У ролі визначення можуть використовуватися тільки дієприкметникови обороти, які слідують за визначеним словом.
The house being built in our street is very good. – Будинок, що будується на нашій вулиці, дуже хороший.
– Страждальний дієприкметник в ролі обставини може вказувати на причину або на час і ставиться або на початку, або в кінці речення.
Being invited to the conference he left for New York. – Так як його запросили (будучи запрошений) на конференцію, він поїхав в New York.
Теперішний досконалий дієприслівник, активний стан – The Present Participle Perfect Active Voice
Теперішний досконалий дієприслівник активного стану позначає дію, що передує дії дієслова в особистій формі:
Having slept two hours he felt rested. – Поспавши дві години, він відчув себе відпочившим.
Having prescribed the medicine the doctor went away. – Виписавши ліки, лікар пішов.
Present Participle Perfect Active Voice утворюється за допомогою дієслова to have в формі having і минулого дієприкметника (3-я форма дієслова) = having asked.
На українську мову перекладається як теперішний досконалий дієприслівник: запитавши, зробивши, написавши, проговоривши.
Увага!
У реченні Present Participle Perfect може бути тільки обставиною, тому при перекладі на англійську мову українського речення, в якому є дієприкметники, які виступають як визначення і показують завершеність дії: запитавший, зробивший, написавший, використовуються пiдряднi речення.
Everybody knows the name of the man who made that discovery. – Всі знають ім'я людини, яка зробила це відкриття.
Перфектний дієприкметник може перебувати або на початку, або в кінці речення. Зазвичай обороти відокремлюються комою.
Перфектний дієприкметник в ролі обставини позначає дію, яка відбулася до дії, вираженої присудком.
Перфектний дієприкметник може бути:
1. Обставиною причини:
Having missed the train he spent the whole night at the station. – Запізнившись на потяг, він провів цілу ніч на вокзалі. (Спочатку запізнився, потім провів ніч)
Це обставина причини: він провів ніч на вокзалі, бо запізнився.
В якості обставини причини використовуються тільки обороти , тобто дієприкметник + залежні слова.
2. Обставиною часу:
Having done this work they went home. – Зробивши цю роботу, вони пішли додому. (Спочатку зробили – потім пішли)
Це був приклад з оборотом: having done + this work. Але в якості обставини часу може бути і одиночний дієприкметник:
Having dressed he rushed out of the room. – Одягнувшись (= після того, як він одягнувся) він вискочив з кімнати.
Теперішний досконалий дієприкметник, пасивний стан – The Present Participle Perfect Passive Voice
Теперішний досконалий дієприкметник страждального стану позначає дію, що передує дії дієслова в особистій формі:
Hаving been shown the wrong direction, he lost his way. – Йому неправильно показали дорогу, і він заблукав.
Present Participle Perfect Passive Voice утворюється за допомогою дієслова to have у формі having, дієслова to be у формі been і минулого дієприкметника (3-я форма дієслова) = having been asked.
Українською мовою перекладається як: був запитаний, був зробленим, був написаним.
Перфектний дієприкметник може бути:
1. Обставиною причини:
Having been forbidden to go out, I stayed at home. – Я залишився вдома, так як я був покараний. (Спочатку покарали, потім залишився.)
Це обставина причини: він залишився вдома, тому що його покарали.
2. Обставиною часу:
Having been given the toy the child stopped crying. – Коли дитині дали іграшку, вона перестала плакати. (Спочатку дали іграшку, потім дитина перестала плакати.)
